горовий
ГОРОВИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що гірськи́й.
На зеленому сіні, з горових полонин, з запашними квітками, лежали старі татари у білих чалмах (Коцюб., II, 1955, 124);
Казанлик.. в трояндовій долині Дихав теплим вітром горовим (Воронько, Драгі.., 1959, 60).
Словник української мови (СУМ-11)