1. Словник української мови в 11 томах

горовий

ГОРОВИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що гірськи́й.

На зеленому сіні, з горових полонин, з запашними квітками, лежали старі татари у білих чалмах (Коцюб., II, 1955, 124);

Казанлик.. в трояндовій долині Дихав теплим вітром горовим (Воронько, Драгі.., 1959, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горовий — горови́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. горовий — див. ГІРСЬКИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. горовий — -а, -е, рідко. Те саме, що гірський. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. горовий — А, -е, рідко. 1. Те саме, що гірський. 2. Той, що вгорі, горній, вищий, піднебесний. Живий чи ні? Ти дивишся когось? Ачи тобою глянув хтось — незнаний, віщий, горовий?... Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. горовий — ГОРОВИ́Й, а́, е́, рідко. 1. Те саме, що гірськи́й. Сонце встає, світить і лягає, як і вставало, світило й лягало; горове повітря чисте, прозоре, пахуче... Словник української мови у 20 томах
  6. горовий — див. верхній Словник синонімів Вусика
  7. горовий — ГОРИ́СТИЙ (покритий горами, пагорбами), ГІРСЬКИ́Й, ГО́РЯНИЙ, ГОРОВИ́Й рідше, ГОРОВИ́ТИЙ рідше; НАГІ́РНИЙ (про берег). В тому місці.. околиця гориста і скеляста (О. Словник синонімів української мови
  8. горовий — Горовий, -а, -е Горный. Річка текла з горової води. КС. 1885. XI. 538. У горову роспалину сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. Н. 159. Словник української мови Грінченка