горовий
ГОРОВИ́Й, а́, е́, рідко.
1. Те саме, що гірськи́й.
Сонце встає, світить і лягає, як і вставало, світило й лягало; горове повітря чисте, прозоре, пахуче... (Панас Мирний);
На зеленому сіні, з горових полонин, з запашними квітками, лежали старі татари у білих чалмах (М. Коцюбинський);
Казанлик .. в трояндовій долині Дихав теплим вітром горовим (П. Воронько).
2. Те саме, що горі́шній.
Криленко .. поставив чайника на столик і поліз на горове ліжко (М. Хвильовий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горовий — горови́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- горовий — див. ГІРСЬКИЙ. Словник синонімів Караванського
- горовий — -а, -е, рідко. Те саме, що гірський. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горовий — А, -е, рідко. 1. Те саме, що гірський. 2. Той, що вгорі, горній, вищий, піднебесний. Живий чи ні? Ти дивишся когось? Ачи тобою глянув хтось — незнаний, віщий, горовий?... Словник поетичної мови Василя Стуса
- горовий — див. верхній Словник синонімів Вусика
- горовий — ГОРИ́СТИЙ (покритий горами, пагорбами), ГІРСЬКИ́Й, ГО́РЯНИЙ, ГОРОВИ́Й рідше, ГОРОВИ́ТИЙ рідше; НАГІ́РНИЙ (про берег). В тому місці.. околиця гориста і скеляста (О. Словник синонімів української мови
- горовий — ГОРОВИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що гірськи́й. На зеленому сіні, з горових полонин, з запашними квітками, лежали старі татари у білих чалмах (Коцюб., II, 1955, 124); Казанлик.. в трояндовій долині Дихав теплим вітром горовим (Воронько, Драгі.., 1959, 60). Словник української мови в 11 томах
- горовий — Горовий, -а, -е Горный. Річка текла з горової води. КС. 1885. XI. 538. У горову роспалину сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. Н. 159. Словник української мови Грінченка