Словник української мови в 11 томах

горожа

ГОРО́ЖА див. огоро́жа.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. горожа — горо́жа іменник жіночого роду огорожа рідко  Орфографічний словник української мови
  2. горожа — див. огорожа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горожа — ГОРО́ЖА, і, ж. Те саме, що огоро́жа. Тепер у нас і самі найбідніші такої горожі [з глини] постидаються: скрізь тини як не дощані, то гарно виплетені з шелюги або лози (Дніпрова Чайка); Хатини вбогі, і городи гожі, І буйволів повільна череда, І вкриті зелом паколи горожі (М. Бажан).  Словник української мови у 20 томах
  4. горожа — див. огорожа; перешкода  Словник синонімів Вусика
  5. горожа — ОГОРО́ЖА (те, що відгороджує, оточує що-небудь), ЗАГОРО́ДА, ЗАГОРО́ЖА, ОГОРО́ДА рідше, ОГРА́ДА рідше, ГОРО́ЖА рідше, ХИСТ діал.; МУР, СТІНА́ (перев. з цегли); ВІР'Я́ (ВОР'Я) рідше (з жердин).  Словник синонімів української мови
  6. горожа — Горожа, -жі ж. Ограда, огорожа. Грин. ІІІ. 131.  Словник української мови Грінченка