гороховий
ГОРО́ХОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до горо́х 1.
Сунеться, мов горохова копиця (Номис, 1864, № 8635);
[Перший солдат:] Ми й так іздуру шуму наробили — Горохове опудало убили (Воронько, Казка.., 1957, 24);
// Вигот. з гороху (у 2 знач.).
Домішування 10-15% горохового борошна до житнього та пшеничного підвищує поживність випеченого хліба (Зерн. боб. культ., 1956, 10);
На столі з’явилися стародавні польські страви… цілі гори локшини з сиром, горохове пюре (Тулуб, Людолови, І, 1957, 98).
2. Який має колір гороху (у 2 знач.); сірувато-жовтий із зеленим відтінком.
Артилеристи вперше побачили зовсім близько сизі й горохові мундири ворогів (Кучер, Чорноморці, 1956, 39).
Словник української мови (СУМ-11)