гороховий

ГОРО́ХОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до горо́х 1.

Сунеться, мов горохова копиця (Номис);

[Перший солдат:] Ми й так іздуру шуму наробили – Горохове опудало убили (П. Воронько);

Михайло приніс .. торбину здоровенних бобових стручкiв i торбинку з гороховими стручками зеленими (Ю. Логвин);

// Вигот. з гороху (у 2 знач.).

У казанку почала закипати вода, і Марта засипала її сухим гороховим супом (В. Малик);

На столі з'явилися стародавні польські страви... цілі гори локшини з сиром, горохове пюре (З. Тулуб);

Худобі згодовуємо горохову дерть, пшеничні висівки, конюшинне сіно (із журн.).

2. Який має колір гороху (у 2 знач.); сірувато-жовтий із зеленим відтінком.

Артилеристи вперше побачили зовсім близько сизі й горохові мундири ворогів (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. гороховий — горо́ховий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гороховий — -а, -е. 1》 Прикм. до горох 1). || Вигот. з гороху (у 2 знач.). 2》 Який має колір гороху (у 2 знач.); сірувато-жовтий із зеленим відтінком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гороховий — ГОРО́ХОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до горо́х 1. Сунеться, мов горохова копиця (Номис, 1864, № 8635); [Перший солдат:] Ми й так іздуру шуму наробили — Горохове опудало убили (Воронько, Казка.., 1957, 24); // Вигот. з гороху (у 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах
4. гороховий — Гороховий, -а, -е Гороховый. Сунешься, мов горохова копиця. Ном. № 8635.  Словник української мови Грінченка