горяний
ГО́РЯНИЙ, а, е. Те саме, що гори́стий.
За Шляхтовою знов піднімається гора, цілий пейзаж горяний (Н.-Лев., І, 1956, 396);
Понад горяним краєм, у сизо-молочній імлі, До світанку летять журавлі (Шпорта, Вибр., 1958, 170).
Словник української мови (СУМ-11)