горяка

ГОРЯКА́, присл., діал. Високим голосом.

Гнат виводив горяка, Пісню п’яну і горлату: Гей, про жінку ту, яка «Мала мужа-пияка» (С. Ол., Вибр., 1959, 296).

Значення в інших словниках

1. горяка — -и, ч. і ж., заст. Бідолаха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. горяка — ГОРЯКА́, присл., діал. Високим голосом. Гнат виводив горяка Пісню п'яну і горлату: Гей, про жінку ту, яка “Мала мужа-пияка” (С. Олійник).  Словник української мови у 20 томах
3. горяка — Горяка, -ки м. и ж. Бѣдняга. Це тобі, горяно.... із дощок труну. Щог. В. 58.  Словник української мови Грінченка