горяка
ГОРЯКА́, присл., діал. Високим голосом.
Гнат виводив горяка, Пісню п’яну і горлату: Гей, про жінку ту, яка «Мала мужа-пияка» (С. Ол., Вибр., 1959, 296).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горяка — -и, ч. і ж., заст. Бідолаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горяка — ГОРЯКА́, присл., діал. Високим голосом. Гнат виводив горяка Пісню п'яну і горлату: Гей, про жінку ту, яка “Мала мужа-пияка” (С. Олійник). Словник української мови у 20 томах
- горяка — Горяка, -ки м. и ж. Бѣдняга. Це тобі, горяно.... із дощок труну. Щог. В. 58. Словник української мови Грінченка