горяка

ГОРЯКА́, присл., діал.

Високим голосом.

Гнат виводив горяка Пісню п'яну і горлату: Гей, про жінку ту, яка “Мала мужа-пияка” (С. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горяка — -и, ч. і ж., заст. Бідолаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. горяка — ГОРЯКА́, присл., діал. Високим голосом. Гнат виводив горяка, Пісню п’яну і горлату: Гей, про жінку ту, яка «Мала мужа-пияка» (С. Ол., Вибр., 1959, 296). Словник української мови в 11 томах
  3. горяка — Горяка, -ки м. и ж. Бѣдняга. Це тобі, горяно.... із дощок труну. Щог. В. 58. Словник української мови Грінченка