гостроверхий

ГОСТРОВЕ́РХИЙ, а, е. З гострим верхом.

Високо здіймається гостроверха солом’яна покрівля (Вас., І, 1959, 292);

Непорушними вартовими стояли гостроверхі копиці (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 562);

Сидять татари на конях, у гостроверхих шапках, вузько прорізаними очима роздивляються навколо (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 528).

Значення в інших словниках

1. гостроверхий — гострове́рхий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гостроверхий — -а, -е. З гострим верхом. Гостроверхий собор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гостроверхий — ГОСТРОВЕ́РХИЙ, а, е. З гострим верхом. Високо здіймається гостроверха солом'яна покрівля (С. Васильченко); Непорушними вартовими стояли гостроверхі копиці (М. Стельмах); Сидять татари на конях, у гостроверхих шапках, вузько прорізаними очима роздивляються навколо (А. Хижняк).  Словник української мови у 20 томах
4. гостроверхий — ШПИЛЯ́СТИЙ (який має загострений кінець, верх), ШПИЛЮВА́ТИЙ, ШПИЧА́СТИЙ, ГОСТРОВЕ́РХИЙ, ГО́СТРИЙ, ТОНКОВЕ́РХИЙ. Над оселями височіла шпиляста пожежна башта (О. Десняк); Він шептав щось.., ніби..  Словник синонімів української мови
5. гостроверхий — Гострове́рхий, -ха, -хе  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. гостроверхий — Гостроверхий, -а, -е Конусообразный. островерхій. К. ЧР. 5. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки. К. Досв. 123.  Словник української мови Грінченка