Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
гостроверхий —
гострове́рхий прикметник
Орфографічний словник української мови
гостроверхий —
ГОСТРОВЕ́РХИЙ, а, е. З гострим верхом. Високо здіймається гостроверха солом'яна покрівля (С. Васильченко); Непорушними вартовими стояли гостроверхі копиці (М. Стельмах); Сидять татари на конях, у гостроверхих шапках, вузько прорізаними очима роздивляються навколо (А. Хижняк).
Словник української мови у 20 томах
гостроверхий —
ШПИЛЯ́СТИЙ (який має загострений кінець, верх), ШПИЛЮВА́ТИЙ, ШПИЧА́СТИЙ, ГОСТРОВЕ́РХИЙ, ГО́СТРИЙ, ТОНКОВЕ́РХИЙ. Над оселями височіла шпиляста пожежна башта (О. Десняк); Він шептав щось.., ніби..
Словник синонімів української мови
гостроверхий —
Гострове́рхий, -ха, -хе
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
гостроверхий —
ГОСТРОВЕ́РХИЙ, а, е. З гострим верхом. Високо здіймається гостроверха солом’яна покрівля (Вас., І, 1959, 292); Непорушними вартовими стояли гостроверхі копиці (Стельмах, Вел.
Словник української мови в 11 томах
гостроверхий —
Гостроверхий, -а, -е Конусообразный. островерхій. К. ЧР. 5. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки. К. Досв. 123.
Словник української мови Грінченка