Великий тлумачний словник сучасної мови

гостробородий

гостроборо́дий

-а, -е.

З гострою (клином) бородою.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гостробородий — гостроборо́дий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. гостробородий — ГОСТРОБОРО́ДИЙ, а, е. З гострою бородою. Дуже білявий, довгообразий, тонковидий, гостробородий, він ввесь був ніби обмазаний “єлеєм”, промкнутий ласкавістю (І. Нечуй-Левицький); З'явився єфрейтор з довгастим гостробородим обличчям (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах
  3. гостробородий — ГОСТРОБОРО́ДИЙ, а, е. З гострою бородою. З’явився єфрейтор з довгастим гостробородим обличчям (Руд., Вітер. , 1958, 50).  Словник української мови в 11 томах