гостробородий — Орфографічний словник української мови

гостробородий — -а, -е. З гострою (клином) бородою. Великий тлумачний словник сучасної мови
гостробородий — ГОСТРОБОРО́ДИЙ, а, е. З гострою бородою. Дуже білявий, довгообразий, тонковидий, гостробородий, він ввесь був ніби обмазаний “єлеєм”, промкнутий ласкавістю (І. Нечуй-Левицький); З'явився єфрейтор з довгастим гостробородим обличчям (М. Руденко). Словник української мови у 20 томах
гостробородий — ГОСТРОБОРО́ДИЙ, а, е. З гострою бородою. З’явився єфрейтор з довгастим гостробородим обличчям (Руд., Вітер. , 1958, 50). Словник української мови в 11 томах