гостробородий

ГОСТРОБОРО́ДИЙ, а, е.

З гострою бородою.

Дуже білявий, довгообразий, тонковидий, гостробородий, він ввесь був ніби обмазаний “єлеєм”, промкнутий ласкавістю (І. Нечуй-Левицький);

З'явився єфрейтор з довгастим гостробородим обличчям (М. Руденко).

Значення в інших словниках

1. гостробородий — гостроборо́дий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гостробородий — -а, -е. З гострою (клином) бородою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гостробородий — ГОСТРОБОРО́ДИЙ, а, е. З гострою бородою. З’явився єфрейтор з довгастим гостробородим обличчям (Руд., Вітер. , 1958, 50).  Словник української мови в 11 томах