гостробородий
ГОСТРОБОРО́ДИЙ, а, е.
З гострою бородою.
Дуже білявий, довгообразий, тонковидий, гостробородий, він ввесь був ніби обмазаний “єлеєм”, промкнутий ласкавістю (І. Нечуй-Левицький);
З'явився єфрейтор з довгастим гостробородим обличчям (М. Руденко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гостробородий — гостроборо́дий прикметник Орфографічний словник української мови
- гостробородий — -а, -е. З гострою (клином) бородою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гостробородий — ГОСТРОБОРО́ДИЙ, а, е. З гострою бородою. З’явився єфрейтор з довгастим гостробородим обличчям (Руд., Вітер. , 1958, 50). Словник української мови в 11 томах