1. Словник української мови в 11 томах

гостробородий

ГОСТРОБОРО́ДИЙ, а, е. З гострою бородою.

З’явився єфрейтор з довгастим гостробородим обличчям (Руд., Вітер. , 1958, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гостробородий — гостроборо́дий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гостробородий — -а, -е. З гострою (клином) бородою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гостробородий — ГОСТРОБОРО́ДИЙ, а, е. З гострою бородою. Дуже білявий, довгообразий, тонковидий, гостробородий, він ввесь був ніби обмазаний “єлеєм”, промкнутий ласкавістю (І. Нечуй-Левицький); З'явився єфрейтор з довгастим гостробородим обличчям (М. Руденко). Словник української мови у 20 томах