гостролист
ГОСТРОЛИ́СТ, а, ч., рідко. Те саме, що па́дуб.
Плющі, ціпеніючи, давлять колону, Блищать гостролисти густі (Бажан, Роки, 1957, 199);
Хоча батько її був заможною людиною, але достатки їм приносили не наймити, а тютюн-бакун і турецький гостролист (Стельмах, Хліб.., 1959, 330).
Словник української мови (СУМ-11)