гостролистий

ГОСТРОЛИ́СТИЙ, а, е. З гострим листям; з листям, яке звужується на кінці.

І вздовж, і впоперек по грядках гуляли в хрещика зелені ряди гостролистої кукурудзи та широколистого соняшника (Н.-Лев., І, 1956, 85);

Після обіду Кардаш попрямував знайомою стежкою і непомітно опинився біля тих гостролистих кленів, які садив разом з Тонею (Жур., Звич. турботи, 1960, 24).

Значення в інших словниках

1. гостролистий — гостроли́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гостролистий — -а, -е. З гострим листям; з листям, яке звужується на кінці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гостролистий — ГОСТРОЛИ́СТИЙ, а, е. З гострим листям; з листям, яке звужується на кінці. І вздовж, і впоперек по грядках гуляли в хрещика зелені ряди гостролистої кукурудзи та широколистого соняшника (І.  Словник української мови у 20 томах
4. гостролистий — Гостролистий, -а, -е Съ длинными и узкими листьями. Зелені ряди гостролистої кукурузи. Левин. І. 28.  Словник української мови Грінченка