гостроносенький
ГОСТРОНО́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до гостроно́сий 1.
Ярошенко збоку зиркнув на гостроносеньке, з руденькими бровами та віями обличчя панянки, зітхнув і взяв помалу дівчину під руку (Вас., І, 1959, 192);
— Чого тобі? — спитала в нього весела гостроносенька продавщиця (Донч., VI, 1957, 86).
Словник української мови (СУМ-11)