гостроносенький
ГОСТРОНО́СЕНЬКИЙ, а, е.
Пестл. до гостроно́сий 1.
Ярошенко збоку зиркнув на гостроносеньке, з руденькими бровами та віями обличчя панянки, зітхнув і взяв помалу дівчину під руку (С. Васильченко);
– Чого тобі? – спитала в нього весела гостроносенька продавщиця (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)