гостроносий
ГОСТРОНО́СИЙ, а, е.
1. З вузьким, гострим носом (у 1 знач.).
Підійшла вертлява гостроноса штубова Ельза (А. Хижняк);
// З гострим дзьобом.
Де не взявся із-за лісу Невідомий птах, Довгохвостий, гостроносий, На восьми ногах (Л. Глібов).
2. Який має довгий вузький ніс (у 3 знач.), носок.
Ритмічно розтинаючи хвилі, на курс “Балтики” лягли стрункі, гостроносі есмінці (Л. Дмитерко);
Віталій Стратонович .. повертається переодягнений .. в китайкових шароварах, що до половини закривають халяви лискучих гостроносих чобіт (М. Стельмах);
* Образно. У море вибігав гостроносий горбатий мис (М. Трублаїні).
Словник української мови (СУМ-20)