1. Словник української мови у 20 томах

гостроносий

ГОСТРОНО́СИЙ, а, е.

1. З вузьким, гострим носом (у 1 знач.).

Підійшла вертлява гостроноса штубова Ельза (А. Хижняк);

// З гострим дзьобом.

Де не взявся із-за лісу Невідомий птах, Довгохвостий, гостроносий, На восьми ногах (Л. Глібов).

2. Який має довгий вузький ніс (у 3 знач.), носок.

Ритмічно розтинаючи хвилі, на курс “Балтики” лягли стрункі, гостроносі есмінці (Л. Дмитерко);

Віталій Стратонович .. повертається переодягнений .. в китайкових шароварах, що до половини закривають халяви лискучих гостроносих чобіт (М. Стельмах);

* Образно. У море вибігав гостроносий горбатий мис (М. Трублаїні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гостроносий — гостроно́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гостроносий — -а, -е. 1》 З вузьким, гострим носом (про живі істоти). 2》 Який має довгий вузький ніс, носок (про предмети, речі). Гостроносі штиблети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гостроносий — ГОСТРОНО́СИЙ, а, е. 1. З вузьким, гострим носом (про живі істоти). Де не взявся із-за лісу Невідомий птах, Довгохвостий, гостроносий, На восьми ногах (Гл., Вибр., 1957, 283); Підійшла вертлява гостроноса штубова Ельза (Хижняк, Тамара, 1959, 174). Словник української мови в 11 томах
  4. гостроносий — Гостроносий, -а, -е Съ острымъ носомъ; съ острымъ носкомъ. Чоботи гостроносі. О. 1862. ѴІІІ. 33. Словник української мови Грінченка