1. Словник української мови в 11 томах

гостроносий

ГОСТРОНО́СИЙ, а, е.

1. З вузьким, гострим носом (про живі істоти).

Де не взявся із-за лісу Невідомий птах, Довгохвостий, гостроносий, На восьми ногах (Гл., Вибр., 1957, 283);

Підійшла вертлява гостроноса штубова Ельза (Хижняк, Тамара, 1959, 174).

2. Який має довгий вузький ніс, носок (про предмети, речі).

Ритмічно розтинаючи хвилі, на курс «Балтики» лягли стрункі, гостроносі есмінці (Дмит., Обпалені.., 1962, 211);

Віталій Стратонович.. повертається переодягнений.. в китайкових шароварах, що до половини закривають халяви лискучих гостроносих чобіт (Стельмах, Хліб.., 1959, 85);

*Образно. У море вибігав гостроносий горбатий мис (Трубл., І, 1955, 476).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гостроносий — гостроно́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гостроносий — -а, -е. 1》 З вузьким, гострим носом (про живі істоти). 2》 Який має довгий вузький ніс, носок (про предмети, речі). Гостроносі штиблети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гостроносий — ГОСТРОНО́СИЙ, а, е. 1. З вузьким, гострим носом (у 1 знач.). Підійшла вертлява гостроноса штубова Ельза (А. Хижняк); // З гострим дзьобом. Де не взявся із-за лісу Невідомий птах, Довгохвостий, гостроносий, На восьми ногах (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах
  4. гостроносий — Гостроносий, -а, -е Съ острымъ носомъ; съ острымъ носкомъ. Чоботи гостроносі. О. 1862. ѴІІІ. 33. Словник української мови Грінченка