1. Словник української мови в 11 томах

гостроніс

ГОСТРОНІ́С, носа, чол. Промислова риба родини кефалевих, поширена в східній частині Атлантичного океану, Середземному, Чорному та Азовському морях і в лиманах Причорномор’я.

Перезимувавши в морі, вона [кефаль] весною заходить у лимани й на осінь виростає до товарних розмірів. Що ж до лобаня та гостроноса, то вони завертають у водойми лише в середині літа (Літературна Україна, 28.V 1965, 2);

Синові не терпиться поплисти до великих каменів.. Він теж чекає, коли з’явиться кефаль. Уже навчився розпізнавати три види: лобанів, сингілів, гостроносів (Наука і життя, 3, 1972, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гостроніс — гостроні́с іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гостроніс — -носа, ч. Промислова риба родини кефалевих, поширена у східній частині Атлантичного океану, Середземному, Чорному та Азовському морях і в лиманах Причорномор'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гостроніс — ГОСТРОНІ́С, но́са, ч. Промислова риба родини кефалевих, поширена в східній частині Атлантичного океану, Середземному і Чорному морях. Улітку гостроніс заходить в Азовське море і лимани Причорномор'я (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах