гостроніс
ГОСТРОНІ́С, носа, чол. Промислова риба родини кефалевих, поширена в східній частині Атлантичного океану, Середземному, Чорному та Азовському морях і в лиманах Причорномор’я.
Перезимувавши в морі, вона [кефаль] весною заходить у лимани й на осінь виростає до товарних розмірів. Що ж до лобаня та гостроноса, то вони завертають у водойми лише в середині літа (Літературна Україна, 28.V 1965, 2);
Синові не терпиться поплисти до великих каменів.. Він теж чекає, коли з’явиться кефаль. Уже навчився розпізнавати три види: лобанів, сингілів, гостроносів (Наука і життя, 3, 1972, 12).
Словник української мови (СУМ-11)