готельчик

ГОТЕ́ЛЬЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до готе́ль.

Він не міг відірвати погляду від низеньких червоних дверей білого готельчика, він міг би заприсягтися, що ті двері готують йому щось несподіване (Загреб., Європа 45, 1959, 443).

Значення в інших словниках

1. готельчик — готе́льчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. готельчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до готель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. готельчик — ГОТЕ́ЛЬЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до готе́ль. Могла вона [ніч] спокійно для них минути десь на пахучому сіні або в якомусь дорожньому готельчику, де за вікном небо зоряне і тихо шелестять тополі під подмухом польового вітерця... (О.  Словник української мови у 20 томах