Словник української мови в 11 томах

гоц

ГОЦ, виг.

1. Те саме, що гоп 1.

Не кажи гоц, поки не перескочиш (Номис, 1864, № 52).

2. діал. Водоспад.

Несподівано заскочила повінь, люті габи збили Марічку з ніг, кинули потім на гоц і понесли поміж скелі в долину (Коцюб., II, 1955, 331).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. гоц — Гоц: — безпідставна радість [45] — водоспад [21;IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. гоц — гоц вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  3. гоц — виг. 1》 Те саме, що гоп 1). 2》 діал. Водоспад.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гоц — Водоспад  Словник чужослів Павло Штепа
  5. гоц — ГОЦ¹, виг. Те саме, що гоп 1. Не кажи гоц, поки не перескочиш (Номис); – Та то ще скажеш гоц, як вискочиш (Панас Мирний). ГОЦ², у, ч., діал. Водоспад.  Словник української мови у 20 томах
  6. гоц — ВОДОСПА́Д (ВОДОПА́Д), СПАД рідше, ГОЦ діал., ШИ́ПІТ діал. Усю ніч не давав їм спати шумливий водоспад (В. Гжицький); З гір спадає водопад, буруни скажено стрибають по камінню (О. Донченко); З'їжджаючи з гори, він надто згинає коліна. Згинає їх..  Словник синонімів української мови