градинка

ГРАДИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гради́на.

По череп’яному даху гетьманського палацу вже стрибали льодовою картеччю перші градинки (Тулуб, Людолови, II, 1957, 398).

Значення в інших словниках

1. градинка — гради́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. градинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до градина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. градинка — ГРАДИ́НКА, и, ж. Зменш. до гради́на. По череп'яному даху гетьманського палацу вже стрибали льодовою картеччю перші градинки (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах