градина
ГРАДИ́НА, и, ж., розм. Крупинка граду ( див. град¹ 1).
Розміри градин іноді досягають величини курячого яйця (Фіз. геогр., 5, 1956, 93);
В зоні нижче рівня нульових температур градини тануть, утворюючи зливовий дощ з великими краплями (Наука.., 9, 1962, 40);
*Образно. З якимсь лагідним вуркотінням опадали навколо гарячі градини знесилених осколків (Коз., Гарячі руки, 1960, 148);
*У порівн. Яблуко холодне, ніби велика градина (Руд., Вітер.., 1958, 426).
Словник української мови (СУМ-11)