1. Словник української мови в 11 томах

градина

ГРАДИ́НА, и, ж., розм. Крупинка граду ( див. град¹ 1).

Розміри градин іноді досягають величини курячого яйця (Фіз. геогр., 5, 1956, 93);

В зоні нижче рівня нульових температур градини тануть, утворюючи зливовий дощ з великими краплями (Наука.., 9, 1962, 40);

*Образно. З якимсь лагідним вуркотінням опадали навколо гарячі градини знесилених осколків (Коз., Гарячі руки, 1960, 148);

*У порівн. Яблуко холодне, ніби велика градина (Руд., Вітер.., 1958, 426).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. градина — гради́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. градина — -и, ж., розм. Крупинка граду (див. град I 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. градина — ГРАДИ́НА, и, ж., розм. Крупинка граду (див. град¹ 1). – Вилягло! Усе вилягло! – з болем вигукнула Василина і для чогось почала вигрібати з поля на дорогу добірні градини (М. Словник української мови у 20 томах