градина

гради́на

-и, ж., розм.

Крупинка граду (див. град I 1)).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. градина — гради́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. градина — ГРАДИ́НА, и, ж., розм. Крупинка граду (див. град¹ 1). – Вилягло! Усе вилягло! – з болем вигукнула Василина і для чогось почала вигрібати з поля на дорогу добірні градини (М. Словник української мови у 20 томах
  3. градина — ГРАДИ́НА, и, ж., розм. Крупинка граду ( див. град¹ 1). Розміри градин іноді досягають величини курячого яйця (Фіз. геогр., 5, 1956, 93); В зоні нижче рівня нульових температур градини тануть, утворюючи зливовий дощ з великими краплями (Наука.. Словник української мови в 11 томах