грало

ГРА́ЛО, а, с., діал. Музичний інструмент.

Невидющий і убогий, 3 бідним гралом за плечем, Він чвалає полохливо За малим поводирем (Щог., Поезії, 1958, 389);

Немудре грало те [цимбали], без жодних струн, спіткав Він на горищі десь, в житлі цікавих мишок (Рильський, Поеми, 1957, 243).

Значення в інших словниках

1. грало — гра́ло іменник середнього роду музичний інструмент діал.  Орфографічний словник української мови
2. грало — -а, с., діал. Музичний інструмент.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грало — ГРА́ЛО, а, с., діал. Музичний інструмент. Невидющий і убогий, З бідним гралом за плечем, Він чвалає полохливо За малим поводирем (Я. Щоголів); Немудре грало те [цимбали], без жодних струн, спіткав Він на горищі десь (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах