гранично

ГРАНИ́ЧНО. Присл. до грани́чний 2.

Стиль заміток, статей і нарисів був гранично короткий, майже телеграфний (Кучер, Голод, 1961, 162).

Значення в інших словниках

1. гранично — грани́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. гранично — Присл. до граничний. Гранично допустимі викиди або скиди — кількість забруднюючих речовин, що викидається або скидається в навколишнє середовище з окремого джерела забруднення за одиницю часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гранично — ГРАНИ́ЧНО. Присл. до грани́чний 2. Стиль заміток, статей і нарисів був гранично короткий, майже телеграфний (В. Кучер); Доповідь ад'ютанта була гранично коротка, проста, але вичерпна (Б. Левін); Режисерська концепція гранично ясна (А. Крижанівський).  Словник української мови у 20 томах