грануляція

ГРАНУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.

1. спец. Надання речовині форми гранул; гранулювання.

Марганізований суперфосфат виробляється способом грануляції порошковидного суперфосфату з домішкою 10-15 процентів марганцевого шламу і 3-4 процентів крейди (Колг. Укр., 10, 1960, 23).

2. мед. Новоутворена сполучна тканина з зернистою поверхнею, яка виникає при заживанні ран та виразок.

При пораненнях застосовуються примочки з напару [настою] свіжої рослини споришу (заспокоює біль і сприяє розвиткові грануляцій) (Лікар. рослини.., 1958, 90).

Значення в інших словниках

1. грануляція — грануля́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. грануляція — -ї, ж. 1》 спец. Надання речовині форми гранул; гранулювання. 2》 мед. Новоутворена сполучна тканина з зернистою поверхнею, яка виникає у процесі загоювання ран і виразок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грануляція — ГРАНУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Надання речовині форми гранул; гранулювання. Грануляція – це шлях до дальшого підвищення якості азотних добрив (з наук.-попул. літ.); Грануляція руди. 2. мед.  Словник української мови у 20 томах
4. грануляція — грануля́ція (від лат. granulum – зернина, зернятко) 1. Те саме, що й гранулювання. 2. Молода сполучна тканина (часто із зернистою поверхнею), що утворюється при загоюванні ран або запальних процесів. 3. астр. Зерниста будова поверхні Сонця.  Словник іншомовних слів Мельничука