грануляція

ГРАНУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.

1. спец. Надання речовині форми гранул; гранулювання.

Грануляція – це шлях до дальшого підвищення якості азотних добрив (з наук.-попул. літ.);

Грануляція руди.

2. мед. Утворення нової сполучної тканини із зернистою поверхнею внаслідок загоювання ран, виразок і т. ін., а також сама така тканина.

Бджолиний клей розм'якшує рубцеву тканину, стимулює грануляцію й регенерацію пошкоджених ділянок шкіри (з наук.-попул. літ.);

При пораненнях застосовуються примочки з настою свіжої рослини споришу (заспокоює біль і сприяє розвиткові грануляцій) (із журн.);

* Образно. Вже колії трамвая з обох боків .. Хрещатик оживає... Йде грануляція розірваних тканин (В. Сосюра).

3. астр. Видима зернистість фотосфери Сонця.

Явище грануляції свідчить про те, що в глибших шарах Сонця речовина перебуває у стані безперервного конвективного руху, тобто тут відбувається підіймання й опускання окремих мас газу (елементів конвекції) (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. грануляція — грануля́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. грануляція — -ї, ж. 1》 спец. Надання речовині форми гранул; гранулювання. 2》 мед. Новоутворена сполучна тканина з зернистою поверхнею, яка виникає у процесі загоювання ран і виразок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грануляція — грануля́ція (від лат. granulum – зернина, зернятко) 1. Те саме, що й гранулювання. 2. Молода сполучна тканина (часто із зернистою поверхнею), що утворюється при загоюванні ран або запальних процесів. 3. астр. Зерниста будова поверхні Сонця.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. грануляція — ГРАНУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Надання речовині форми гранул; гранулювання. Марганізований суперфосфат виробляється способом грануляції порошковидного суперфосфату з домішкою 10-15 процентів марганцевого шламу і 3-4 процентів крейди (Колг. Укр.  Словник української мови в 11 томах