грануляція
ГРАНУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.
1. спец. Надання речовині форми гранул; гранулювання.
Грануляція – це шлях до дальшого підвищення якості азотних добрив (з наук.-попул. літ.);
Грануляція руди.
2. мед. Утворення нової сполучної тканини із зернистою поверхнею внаслідок загоювання ран, виразок і т. ін., а також сама така тканина.
Бджолиний клей розм'якшує рубцеву тканину, стимулює грануляцію й регенерацію пошкоджених ділянок шкіри (з наук.-попул. літ.);
При пораненнях застосовуються примочки з настою свіжої рослини споришу (заспокоює біль і сприяє розвиткові грануляцій) (із журн.);
* Образно. Вже колії трамвая з обох боків .. Хрещатик оживає... Йде грануляція розірваних тканин (В. Сосюра).
3. астр. Видима зернистість фотосфери Сонця.
Явище грануляції свідчить про те, що в глибших шарах Сонця речовина перебуває у стані безперервного конвективного руху, тобто тут відбувається підіймання й опускання окремих мас газу (елементів конвекції) (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- грануляція — грануля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- грануляція — -ї, ж. 1》 спец. Надання речовині форми гранул; гранулювання. 2》 мед. Новоутворена сполучна тканина з зернистою поверхнею, яка виникає у процесі загоювання ран і виразок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грануляція — грануля́ція (від лат. granulum – зернина, зернятко) 1. Те саме, що й гранулювання. 2. Молода сполучна тканина (часто із зернистою поверхнею), що утворюється при загоюванні ран або запальних процесів. 3. астр. Зерниста будова поверхні Сонця. Словник іншомовних слів Мельничука
- грануляція — ГРАНУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Надання речовині форми гранул; гранулювання. Марганізований суперфосфат виробляється способом грануляції порошковидного суперфосфату з домішкою 10-15 процентів марганцевого шламу і 3-4 процентів крейди (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах