грануліт

ГРАНУЛІ́Т, у, ч.

1. хім. Вибухова речовина, в якій гранули аміачної селітри просякнуті рідким пальним і припудрені деревним борошном або алюмінієвою пудрою.

Основною масою промислових вибухових речовин є амоніти і грануліти (з наук.-попул. літ.);

Грануліти застосовують для підривання міцних порід переважно на відкритих роботах та в деяких шахтах (із журн.).

2. геол. Зерниста метаморфічна гірська порода, до складу якої входять кварц, польовий шпат, гранат та інші мінерали.

Грануліт використовується для виробництва будівельного каменю (з навч. літ.).