гранітовий
ГРАНІ́ТОВИЙ, а, е, рідко. Те саме. що грані́тний.
Високі ялини ніби поприлипали до гранітових стін (Н.-Лев., II, 1956, 414);
Пил із ловкеньких гранітових фігурок слонової кості та виборної порцеляни витерто, в кімнаті бездоганно чисто (Досв., Вибр., 1959, 231).
Словник української мови (СУМ-11)