Словник української мови в 11 томах

гранітовий

ГРАНІ́ТОВИЙ, а, е, рідко. Те саме. що грані́тний.

Високі ялини ніби поприлипали до гранітових стін (Н.-Лев., II, 1956, 414);

Пил із ловкеньких гранітових фігурок слонової кості та виборної порцеляни витерто, в кімнаті бездоганно чисто (Досв., Вибр., 1959, 231).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. гранітовий — грані́товий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. гранітовий — -а, -е, рідко. Те саме, що гранітний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гранітовий — ГРАНІ́ТОВИЙ, а, е. Те саме, що грані́тний. Посередині Дніпра стоїть острів з граніту, площа його – три на шість кілометрів. Гранітовий масив колосальної глибини (Ю. Яновський); Андрій іде тяжкою, повільною ходою, дивлячись під ноги на широкі гранітові плити сходів (І. Багряний).  Словник української мови у 20 томах