гребтися

ГРЕБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. грі́бся, гребла́ся, ло́ся; недок.

1. Розгрібати, розривати що-небудь сипке, пухке.

— Я от зараз піду на роботу, .. а ти тут наглядай, щоби кури в квітках не греблися (Л. Укр., III, 1952, 493);

[Дудар:] Журавлі полетять у теплий край, а півні зостануться на купі гною гребтись та кукурікати… (Мик., І, 1957, 64);

*Образно. На чорних ріллях, як мурашки, повзали люди, греблися в землі, зморені (Головко, І, 1957, 68).

2. Те саме, що гребти́ 1.

Богу не молись, а до берега гребись (Укр.. присл.., 1955, 27).

Значення в інших словниках

1. гребтися — гребти́ся дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гребтися — -буся, -бешся; мин. ч. грібся, греблася, греблося; недок. 1》 Розгрібати, розривати що-небудь сипке, пухке. 2》 Те саме, що гребти 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гребтися — ВЕСЛУВА́ТИ (веслами переміщати човен, судно), ГРЕБТИ́, ГОРНУ́ТИ, ГРЕБТИ́СЯ рідше. Вітру в бухті майже не відчувалося, і рибалки веслували, щоб швидше підійти до пристані (М. Трублаїні); Троянці разом прийнялися І стали веслами гребти (І.  Словник синонімів української мови
4. гребтися — Гребтися, -буся, -бешся гл. 1) Гресть весломъ. Богу молись, а до берега гребись. Ном. № 160. 2) Рыть, разгребать. В роскинутому сіні греблись кури. Левиц. І. 195. Квочки гребтимуться у грядках. Грин. І. 20.  Словник української мови Грінченка