гребтися
ГРЕБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. грі́бся, гребла́ся, ло́ся; недок.
1. Розгрібати, розривати що-небудь сипке, пухке.
— Я от зараз піду на роботу, .. а ти тут наглядай, щоби кури в квітках не греблися (Л. Укр., III, 1952, 493);
[Дудар:] Журавлі полетять у теплий край, а півні зостануться на купі гною гребтись та кукурікати… (Мик., І, 1957, 64);
*Образно. На чорних ріллях, як мурашки, повзали люди, греблися в землі, зморені (Головко, І, 1957, 68).
2. Те саме, що гребти́ 1.
Богу не молись, а до берега гребись (Укр.. присл.., 1955, 27).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гребтися — гребти́ся дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гребтися — -буся, -бешся; мин. ч. грібся, греблася, греблося; недок. 1》 Розгрібати, розривати що-небудь сипке, пухке. 2》 Те саме, що гребти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гребтися — ВЕСЛУВА́ТИ (веслами переміщати човен, судно), ГРЕБТИ́, ГОРНУ́ТИ, ГРЕБТИ́СЯ рідше. Вітру в бухті майже не відчувалося, і рибалки веслували, щоб швидше підійти до пристані (М. Трублаїні); Троянці разом прийнялися І стали веслами гребти (І. Словник синонімів української мови
- гребтися — Гребтися, -буся, -бешся гл. 1) Гресть весломъ. Богу молись, а до берега гребись. Ном. № 160. 2) Рыть, разгребать. В роскинутому сіні греблись кури. Левиц. І. 195. Квочки гребтимуться у грядках. Грин. І. 20. Словник української мови Грінченка