греки

ГРЕ́КИ, ів, мн. (одн. грек, а, ч.; греча́нка, и і греки́ня, і, ж.). Народ, що становить основне населення Греції.

Майже два з половиною тисячоліття тому у гирлі Борисфена, як древні греки називали наш Дніпро, мандрував історик Геродот (Жур., Звич. турботи, 1960, 17);

Той чоловік був грек, Христофор Хрисанфович Копронідос (Н.-Лев., III, 1956, 363);

Пасажирів мало: в 1-му класі ні одного, в 2, окрім мене, ще одна молоденька грекиня та двоє росіян (Л. Укр., V, 1956, 413);

Смаглява гречанка в Піреї У черзі стоїть біля трапу (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 93).

Значення в інших словниках

1. греки — -ів, мн., (одн. грек, -а, ч.; гречанка, -и і грекиня, -і, ж.). Народ, що становить основне населення Греції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. Греки — Гре́ки іменник середнього роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
3. греки — Індоєвроп. народ, який з 2000 до н.е. заселяв територію пізнішої Греції; перша хвиля ймовірно розділилася на ахейців та іонійців; дорійці прибували поступово з XIII ст. до н.е.; назва г. (ймовірно від племені грайкой) запроваджена римлянами; самоназва елліни.  Універсальний словник-енциклопедія