гривеник

ГРИ́ВЕНИК, а, ч., розм., заст. Срібна монета в десять копійок.

Німець, радий, пообіцяв ще гривеника накинути на чоловіка, коли всі й далі так щиро робитимуть (Мирний, IV, 1955, 246);

Падали в кобзарів бриль мідяки, срібні гривеники (Бурл., О. Вересай, 1959, 56);

*У порівн. Рибка блисне на сонці, як новенький гривеник (Донч., VI, 1957, 68).

Значення в інших словниках

1. гривеник — гри́веник іменник чоловічого роду 10 копійок арх.  Орфографічний словник української мови
2. гривеник — -а, ч., розм., заст. Срібна монета в десять копійок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гривеник — Гри́веник і гри́вник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. гривеник — Гривеник, -ка м. Гривенникъ, монета въ 10 коп.  Словник української мови Грінченка