гризький
ГРИЗЬКИ́Й, а́, е́, розм., рідко.
1. Те саме, що гризо́тний.
Малі, заморені істоти, в лахмітті, з вічним, гризьким голодом на обличчі, з’являються з-за кутка хатнього (Л. Укр., III, 1952, 252).
2. Який викликає сильне фізичне роздратування; їдкий.
Він спокійнісінько почав пакати люльку, пускаючи з неї клуби синявого, гризького диму (Фр., III, 1950, 221).
3. Злий, лютий.
Гризький пес.
Словник української мови (СУМ-11)