гримкий

ГРИМКИ́Й, а́, е́, рідко. Який голосно звучить, лунає; голосний, гучний.

— Панове-браття! — знов гаркнув могутній бас Кособудського, і його гримкий оклик змусив усіх обернутися (Тулуб, Людолови, І, 1957, 32).

Значення в інших словниках

1. гримкий — гримки́й прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. гримкий — -а, -е, рідко. Який голосно звучить, лунає; голосний, гучний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гримкий — ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм.  Словник синонімів української мови
4. гримкий — Гримки́й, -ка́, -ке́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)