гримкий

гримки́й

-а, -е, рідко.

Який голосно звучить, лунає; голосний, гучний.

Значення в інших словниках

1. гримкий — гримки́й прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. гримкий — ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм.  Словник синонімів української мови
3. гримкий — Гримки́й, -ка́, -ке́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. гримкий — ГРИМКИ́Й, а́, е́, рідко. Який голосно звучить, лунає; голосний, гучний. — Панове-браття! — знов гаркнув могутній бас Кособудського, і його гримкий оклик змусив усіх обернутися (Тулуб, Людолови, І, 1957, 32).  Словник української мови в 11 томах