грошва
ГРОШВА́, и́, ж., збірн., фам. Те саме, що гро́ші.
[Тихон:] Де ж він таку силу грошви набрав? (Кроп., III, 1959, 112);
Після цих слів немало заробітчан полізли руками до потилиць і в капшуки, де лежала не грошва, а тютюнова потерть (Стельмах, Хліб.., 1959, 202).
Словник української мови (СУМ-11)