грубенько

ГРУБЕ́НЬКО. Присл. до грубе́нький.

— Часом ті намітки та плахти бувають луччі [кращі] од суконь, — обізвався трохи грубенько Балабуха (Н.-Лев., III, 1956, 99).

Значення в інших словниках

1. грубенько — грубе́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. грубенько — Присл. до грубенький.  Великий тлумачний словник сучасної мови