грубенько
ГРУБЕ́НЬКО. Присл. до грубе́нький.
— Часом ті намітки та плахти бувають луччі [кращі] од суконь, — обізвався трохи грубенько Балабуха (Н.-Лев., III, 1956, 99).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ГРУБЕ́НЬКО. Присл. до грубе́нький.
— Часом ті намітки та плахти бувають луччі [кращі] од суконь, — обізвався трохи грубенько Балабуха (Н.-Лев., III, 1956, 99).