грубенько

ГРУБЕ́НЬКО. Присл. до грубе́нький.

— Часом ті намітки та плахти бувають луччі [кращі] од суконь, — обізвався трохи грубенько Балабуха (Н.-Лев., III, 1956, 99).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грубенько — грубе́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. грубенько — Присл. до грубенький. Великий тлумачний словник сучасної мови