грубенький
ГРУБЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до гру́бий 1, 2, 4.
Невисокий на зріст, але грубенький, Мацієвський справляв враження скорше кремезного агронома, аніж інженера (Ле, Міжгір’я, 1953, 144);
На голові її була у крапочку хустинка; сачок з грубенького сукна (Голов., Поезії, 1955, 193);
Вона почула приглушений грубенький сміх Октусин (Л. Укр., III, 1952, 657).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грубенький — грубе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- грубенький — -а, -е. Пестл. до грубий 1), 2), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови