грубенький

ГРУБЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до гру́бий 1, 2, 4.

Невисокий на зріст, але грубенький, Мацієвський справляв враження скорше кремезного агронома, аніж інженера (Ле, Міжгір’я, 1953, 144);

На голові її була у крапочку хустинка; сачок з грубенького сукна (Голов., Поезії, 1955, 193);

Вона почула приглушений грубенький сміх Октусин (Л. Укр., III, 1952, 657).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грубенький — грубе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. грубенький — -а, -е. Пестл. до грубий 1), 2), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови